Політика наближена до реалій та з відтінком іронії

Моє фото
Дудченко Оксана Олександрівна народилася 05 лютого 1979 року. Закінчила Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка. – історик, вчитель історії. Педагогічне кредо: Лише після невтомної праці виявиться талант. Народна мудрістьЖиттєве кредо: Щоб здивуватись, потрібна мить, а щоб зробити дивовижну річ, потрібні роки терпіння й наполегливої праці. Д. Гельвецій

понеділок, 22 січня 2018 р.

З учнями 9 класу працюємо над проектом "Вироби для власних потреб"

Технологія виготовлення в’язаних виробів. Учні 9 класу обрали проекти "В'язання виробів ажурною в'язкою"


Прості візерунки дуже легко виконуються самостійно, без будь-якої допомоги. Для того щоб робити такі візерунки, досить просто знати, як вив’язувати базові петлі спицями – виворітну і лицьову. Саме завдяки цим петлям, ви зможете робити нескладні схеми виробу. З усіх простих візерунків, найпопулярнішим можна назвати платочную і панчішну в’язку.


Панчішна в’язка. Це найпоширеніший вид. Іноді його деякі називають – лицьова гладь. У деяких журналах така в’язка носить назву «джерсі». Для того щоб зробити таку в’язку, необхідно викликати у всіх особових рядах – лицьові петлі, а виворітні петлі у всіх виворітних. Якщо в’язання кругове, то тоді петлі кожного рядка робляться або виворітними, або лицьовими.


Нижче представлена схема в’язання даного візерунка:


набрати на початку роботи петлі, кількість яких дорівнює числу, яке ділиться на 4 і додати ще 2 кромочні.
1рядок. йде виворітнім, потім в’язання йде за такою схемою:
2рядок. одна лицьова, потім йде вже елемент зірочка: 2 петлі провязать як схрещену лицьову, далі петля знімається, накинути робочу нитку на спицю і зв’язати накид. Далі з цієї ж петельки зробити схрещену лицьову петельку.
3рядок. і всі інші непарні треба робити виворітними.
4рядок. спочатку йдуть три лицьові, потім елемент зірочка. Коли в ряді залишиться 3 петлі, то слід пров’язати їх лицьовими.
повторити з першого ряду всі в’язання.
робіть петлі трохи вільніше, ніж всі інші, тоді в’язання не буде стягуватися під час елемента зірочка


пʼятниця, 5 січня 2018 р.

З Різдвом Христовим

Веселої вам колядки!
Нехай з Різдвом Христовим розквітне для Вас кожен день, і нехай Віфлеємська зірка освітить Вам шлях до благополуччя і процвітання.
Хай Різдво змінить Ваші турботи на радість, а будні — на свято.

Перша українська купюра


Впізнаєте цю банкноту? Це – грошовий знак Української Народної Республіки. Першу українську купюру ввели у обіг рівно сто років тому. З цікавого, вона містила написи трьома мовами: українською, польською та мовою їдиш. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Нарбут.
Власні гроші були дуже потрібні новоствореній державі. Центральна Рада розуміла це, тому зініціювала їхню розробку одразу після проголошення Третім універсалом створення Української Народної Республіки. Перед цим тривала довга дискусія – варто чи ні випускати в обіг нові грошові знаки. Група київських економістів наголошувала, що без золотого запасу зробити це неможливо. Створити його пропонували шляхом продажу селянам поміщицьких земель, врешті, обрали варіант секретаря земельних справ Бориса Мартоса. Він запропонував забезпечити гроші прибутками від державних монополій.
Тоді художник Георгій Нарбут приступив до оформлення купюри у сто карбованців. Він використав вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти та зображення тризуба. Банкноти друкували в одній з найкращих з тогочасних київських друкарень.
Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. Через це та низку політичних причин Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Формальне завершення формування структури системи українських грошових знаків відбулося 18 квітня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон «Про надання Міністрові фінансів права випустити розмінних марок». Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади у квітні 1918 року, зберіг систему номіналів: 1 гривня = 1/2 карбованця або 100 шагів та продовжив грошову реформу, але не закінчив через прихід до влади Директорії.
Наприкінці 1920 року більшовики заборонили обіг усіх українських грошей.

Планер асистента вчителя

 Плануючи свою діяльність на наступні роки, я прагну стати ще більш ефективним помічником для вчителя та учнів, сприяючи розвитку кожного уч...