Завданням позакласної роботи є: збагачення й розширення знань учнів, створення, за висловленням В.О. Сухомлинського, інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму.
Прагнення до творчої самореалізації й максимального прояву унікальних особистісних якостей закладено в людині самою природою, вона є спонукальним мотивом будь-якої діяльності.
Позакласна робота з історії – це організація вчителем різних видів діяльності учнів після уроків, що забезпечує необхідні умови для оволодіння ними навичками і вміннями теоретичної і практичної роботи для більш глибокого засвоєння і активного сприйняття історичного досвіду та навколишньої дійсності. Вона здійснюється на основі таких принципів: добровільної участі і самостійності, має своїм змістом пізнання історичного минулого і сучасності, спрямовується вчителем і сприяє поглибленню знань учнів з історії, розвитку їх різноманітних інтересів і здібностей, формування гармонійно розвиненої особистості.
Зміст позакласної роботи з історії здійснюється у двох напрямках: а) розширення і поглиблення історичних знань, набутих на уроках історії; б) вивчення краєзнавчого матеріалу.
Форми позакласної роботи за критерієм кількості учасників поділяють на фронтальну (масову), групову та індивідуальну роботу. Масові форми – це екскурсії, експедиції, походи, вікторини, вечори, олімпіади, ігри, зустрічі, створення шкільних краєзнавчих та народознавчих кутків і музеїв.
Групові форми: гурток, лекторій, товариство (клуб), видання стінних газет, бюлетенів, рукописних журналів і книг, ведення літопису школи, населеного пункту тощо.
Індивідуальні форми: читання краєзнавчої, історичної та народознавчої літератури, виготовлення наочних посібників, експонатів для шкільного музею, опрацювання архівних документів, підготовка рефератів, повідомлень, доповідей, складання маршрутів екскурсій та походів, запис спогадів учасників та очевидців історичних подій, опис пам’яток, складання діаграм тощо.
За тривалістю форми позакласної роботи можна поділити на дві групи: систематичні та епізодичні. Систематичні (постійні) розраховані на поглиблену, більш тривалу роботу з постійним або змінним складом учнів. До них відносяться: позакласне читання, гуртки, товариства, клуби, дослідницькі групи тощо. Епізодичні (разові) розраховані на притягнення в позакласну діяльність якомога більшої кількості учнів. Це вечори історії і сучасності, обговорення, конференції, екскурсії, походи, експедиції, зустрічі тощо.
Ефективність позакласної роботи навчання учнів права залежить від низки обставин, особливо від чіткого планування. Під час розробки плану слід ураховувати й основні вимоги до нього:
- план має доповнювати ті завдання, які постають під час навчання праву на уроці;
- має враховувати інтереси дітей;
- мусить бути послідовним;
- має відповідати фізіологічним особливостям учнів.
Форми позакласної роботи з правознавства: факультатив, гурток з правознавства, наукове товариство, екскурсія, читацька конференція, бесіда, диспут, усний журнал, перегляд кінофільмів. Організація позакласної роботи з правознавства є однією з важливих складових нової освіти та виховання, її проведення значно підвищує інтерес учнів до вивчення правознавства, є чинником успішного оволодіння правовими знаннями та навичками.
Позакласна робота з історії:
- 11 клас, історія України, всесвітня історія. Тема позакласного заходу: “Трагедія Бабиного Яру в серці українського народу”. Проводився 28-29.09.2016 до вшанування 75-річчя трагедії Бабиного Яру. За формою – захід був масовим, учасниками стали 11-Б клас та збірний колектив учнів 9-11 класів, а також танцюристи школи мистецтв ім. Леонтовича. Підготовча робота заходу поєднувала краєзнавчу, дослідницьку та аналітичну роботу колективу учнів 11-Б класу під керівництвом вчителя історії та класного керівника. Учні відвідали з екскурсіями Меморіальний комплекс Бабин Яр та Музеї історії Києва та історії Другої світової війни. Вивчили архівні матеріали, що розміщені на інтернет-порталі Меморіалу Голокосту Яд-Вашем. Опрацювання достатньої кількості інформації стосовно трагедії Голокосту не тільки в Україні, а й в світі в 30-40 рр. ХХ ст. надихнули учня 11-Б класу Катеринчука Максима до написання авторських рядків про трагедію Бабиного Яру.
- 10 клас, історія України. Тема позакласного заходу: “Січові стрільці, Майдан – Герої, що стояли за Україну”. Проводився захід в 2015-2016 н.р. і присвячувався річницям утворення УСС, бою під Крутами, річниці Революції гідності. Форма заходу: масовий – учасники паралель 10 класів. За змістом – захід інтегрований з між предметними зв’язками: історія України, українська література, захист Вітчизни, фізична культура. За тривалістю – такий захід є систематичним, щорічно проводиться з нагоди відзначення днів пам’яті.
Позакласна робота з правознавства:
- 10 клас, правознавство. Тема позакласного заходу: “Відповідальність за Україну починається з мене”. Тема заходу присвячена конституційним правам людини.
Форма проведення – масова, учасники – учні 10-х класів. Тип заходу – захист учнівських проектів з правознавства. Кожен клас отримав тему і завдання, що виконується в процесі підготовки виступу на позакласному заході. Завдання полягало в наступному: використовуючи здобуті знання з правознавства старшокласникам пропонувалося розробити проект дитячої ГО, яка займається дослідження ступеня дотриманості певного виду конституційний прав людини в сучасному соціумі. На заході були представлені наступні проектні роботи учнів:
- 10-А- правозахисна команда «Юні культурологи», напрямок діяльності – забезпечення дотримання культурних прав людини.
- 10-Б- дитяче правозахисне об’єднання «Феміда».
- 10-В- правозахисна команда «Римський клуб», захист екологічних прав людини.
- 10-Г- молодіжна організація «Вільні громадяни», що опікуються основними невід’ємними правами людини.
- 10-Д- правозахисна група «Лицарі честі», що опікується основними громадянськими правами людини.
10-Б клас на цьому заході був уже «дипломованим». Гімназисти брали участь у районних, міських змаганнях, стали переможцями пілотного проекту «Омбудсмен» в 2015-2016 н.р., інтелектуальної гри з правознавства «Ерудити правознавства», що проводилася в Київському Міжнародному Університеті. На конкурс учасники команди представили буклет з інформацією про права дитини. А ще присутніх захопили прекрасно підготовлені і флеш-моб «Ми змінено світ. Ми молодь України» і монтаж «Ми – діти України» і слайд-шоу «Я маю право…», і, звичайно відео «Єдність і соборність України. Схід і Захід разом». Саме воно на конкурсі пілотного проекту «Омбудсмен» посіло перше місце і було представлено на фінальному етапі конкурсу в Київському міському будинку вчителя.
- 10 клас, правознавство. Інтелектуальний турнір. “Ерудити правознавства”, що проводився на базі ННЮІ Київського міжнародного Університету 9 грудня 2015 р. Юридичний турнір є однією з форм позакласної роботи з правознавства, що носить епізодичний характер. Команда складалася з 5 гравців. Група підтримки – учні 10-Б класу. Тренер команди вчитель правознавства і класний керівник 10-Б класу.
- ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ “ОМБУДСМЕН” 2015-2016 н.р. Пілотний проект «Омбудсмен» розроблений НМЦ Управління освіти Деснянської в місті Києві державної адміністрації спільно з відділенням філософії та суспільствознавства Київської Малої академії наук учнівської молоді. Учні 10-Б класу представили на конкурс відеопроект у формі флешмобу «Єдина наша Україна і неподільний наш народ!», що складався з розповідей учнів про найгостріші проблеми єдності України в сучасній історії ХХІ століття, а також презентували фрагменти флешмобів, присвячених темі Єдності й Соборності України, що презентовані на позакласних заходах. Учні посіли в номінації «Єдність і Соборність України» І місце.
Цього навчального року учні вже випускного 11-Б класу на міському конкурсі «Омбудсмен» представили проект альтернативної політичної партії «Демократична партія «Реальне майбутнє» у номінації «Право на вибори». На районному та міському етапах конкурсу учнівська робота посіла І місце.
Висновок:
Позакласна робота – важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов’язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв’язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці. Серед форм позакласної роботи переважає групова, масова форма роботи, що сприяють залученню великої кількості учнів і дає можливість розкрити творчий потенціал кожній дитині. Позакласні заходи не відбуваються час від часу, а носять системний характер творчої співпраці учнів з вчителем.
Ми живем і працюємо в час, коли в усій системі освіти йде процес переорієнтації на людину, на дитину, на учня. Школа хоч і повільно, але серйозно почала звертатися до особистості учня, який поступово стає самоцінністю. Тому прагнення зрозуміти його особистість, вивчити його ставлення до навчання, до школи, вчителів, осягнути і зрозуміти почуття, настрій – це вже свідомо взята установка на взаємини з ним як з партнером, на спілкування з ним як з рівним, що має право на особисту думку.
Навчання і виховання учнів освітлене високою метою, мірою всіх речей є людина, особистість. Отже, в оцінювані діяльності школи головним показником слід вважати самопочуття в ній людини. Відомий російський психолог В.Краковський казав: «Школа хороша, если в ней хорошо каждому ребенку и взрослому». Тому для педагога особистість школяра має бути головною метою його турботи. Сучасний вчитель – це педагог, професіонал, широко освічена і культурна людина, гуманіст, інтелігент, який реалізує інноваційні підходи до навчання й виховання та розвитку молодого покоління.
За роки своєї педагогічної діяльності я все більше впевнююсь, що яку б нову методику не застосовував педагог, в якій би формі не проводив уроки необхідно пам’ятати: навчальна праця для дитини має бути не тільки джерелом знань і майбутнього існування, а й джерелом радості, сенсом її шкільного життя. В кожній дитині закладено потребу бути значущою. Потрібно не відбирати в дитини щастя реалізувати цю потребу, а дати шанс реалізувати себе в процесі навчальної діяльності.
Усвідомлюючи значення виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення, було розроблено Державний стандарт освітньої галузі «Технологія», який передбачає створення умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня: розвитку творчих здібностей, прояву творчої ініціативи, здійснення творчого пошуку і, як наслідок, формування творчої особистості. Успішний розвиток творчих здібностей можливий із застосуванням системи завдань різноманітних за характером діяльності, а також посильних та доступних для розуміння більшості учнів, щоб виховати у них впевненість у своїх здібностях і можливостях.
Творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань потягом до нового та оригінального, який вміє відкинути звичайне, шаблонне. Потреба людини в творчості є життєвою потребою. Творчість – це діяльність людини, яка породжує щось нове, відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю. Не всім дано рівні здібності та можливості від природи. В.О.Сухомлинський писав з цього приводу «До кожного учня потрібно підійти, побачити його труднощі, дати тільки йому призначене завдання ». Дитина повинна відчути до себе увагу з боку вчителів, зацікавленість в її успіхах, доброзичливість. При такій умові учні з радістю відвідують школу, приділяють навчанню набагато більше уваги, що позначається на результатах навчальної діяльності. В іншому разі у дитини формується байдуже, а іноді негативне ставлення до школи, що впливає на якість навчання.
В процесі навчальної діяльності намагаюсь:
формувати в учнів культуру навчальної праці;
реалізовувати принцип переконаності учнів у дієвості та необхідності знань;
розвивати самостійність учнів, як засобу їх інтелектуального розвитку;
навчати вмінню визначати мету, виробляти стратегію дії в її реалізації;
навчати мислити, порівнювати, узагальнювати, класифікувати і т.д.;
використовувати виховний потенціал мотивування оцінки, створювати ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку;
створювати необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.
Постійно працюю над вдосконаленням власних методів і прийомів навчання, щоб змусити думку дитини творчо мислити, самовдосконалюватися в праці, стимулювати розвиток активності. Широко використовую в своїй роботі метод, випробуваний за часи своєї педагогічної практики – метод проектів. Виконавши проект, кожного учня наповнює почуття власної гідності та значимості. Практичні роботи дітей часто можна зрівняти з роботами справжніх майстрів. Під час виконання проектів діти працюють у групах, або індивідуально. Робота в групах розвиває у дітей почуття відповідальності,взаємовиручки, діти вчаться спілкуватися. Часто спостерігаю картину – учень, який мало помітний, замкнутий на звичайному уроці у групі розкривається. Він вчиться висувати ідеї, вирішувати проблеми, розв’язувати навчальні задачі, виявляє більшу зацікавленість і активність до навчання. Але іноді в класі знаходяться діти, які відмовляються працювати в групах. В основному це особистості, які хочуть реалізувати свої ідеї. Такі діти багато часу працюють позаурочно. Знання засвоюють швидко. Їх втомлює монотонність, одноманітність. І тому, для мене важливо в роботі з такими учнями не загубити стежку спілкування. Намагаюсь якомога більше часу приділяти таким дітям. Часто вони виконують домашні завдання на перспективу, навчаються за випереджаючими планами, працюють над додатковими творчими проектами. Таких дітей стараюсь залучати до виконання роботи консультантів, або спікерів груп для того, щоб вони змогли обов’язково реалізувати свій творчий потенціал, вчились майстерності спілкування під час роботи у групі, а також підпорядковували свою навчальну працю принципу: «Навчаючись – навчай! Навчаючи – учись!»
Метод проектів сьогодні є одним з основних у навчально-виховному процесі. Мої учні працюють за цим методом багато років. В нашій школі традиційно, щорічно в кінці навчального року проводиться свято творчих звітів. Учні презентують кращі роботи, що виконували на протязі навчального року. Такі звіти дають дитині можливість самоствердитися, повірити у власні сили, самовдосконалитися, обмінятися досвідом та ідеями з товаришами.
Працюючи за методом проектів сформувалась така орієнтовна схема роботи.
1-2 уроки – уроки ознайомлення з навчальною темою. Подача нового матеріалу, постановка навчальної проблеми, демонстрація практичних прийомів виконання. Ознайомлення учнів з темами творчих проектів.
3-4 уроки – уроки відпрацювання прийомів навчальної діяльності (Застосування репродуктивного методу навчання. Вивчення технології). Розв’язання нестандартних задач. 5-урок - вибір теми творчого проекту. Мотивація вибору.
6- 17 уроки – робота над проектом.
18 – урок – презентація проектів (виставка, демонстрація )
Уроки на кожний окремий вид діяльності розбиваються відповідно до кількості годин та складності теми що вивчається.
Відомо, що діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості, тому організація самостійної і пізнавальної діяльності учнів на уроці – важливий аспект підготовки і проведення уроків різних типів. У практиці своєї роботи я проводжу такі уроки.
Урок – лекція – на ньому проходить огляд усієї теми, висвітлюються основні завдання , подаються базові знання.
Урок – експедиція, чи подорож. Ми крокуємо з учнями в минуле. Вивчаємо історію народних ремесел, розвитку одягу.
Урок – панорама. Це огляд основних новин сьогодення. Обговорення питань сучасної моди і т.п.
Урок – практикум, на ньому учні здобувають практичні знання та вміння.
Урок – ерудитів: що? де?коли? Це урок інформації та змагань.
Відкриті уроки думки. Їх девіз: «Ти можеш!», «Я знаю, вмію, можу!», «Мудрий не той хто знає багато, а той знання якого корисні»
Урок – залік. Підсумкові уроки з тем.
Урок – роздумів. Доцільно проводити такі уроки при плануванні проектної діяльності, створенні учнями ескізу виробу, який будуть розробляти, виборі конструкційних матеріалів та технології виготовлення і т.п.
Одне із головних завдань вчителя – навчити дітей здобувати знання самостійно. Це пов’язано з великим потоком інформації і малою кількістю годин по предмету. Сьогодні не можна задовольнятися тим, що учні здобувають знання лише в готовому вигляді: з підручника чи слів учителя. Вони активно досліджують самі, користуючись різними джерелами інформації.
Софія Русова сказала: «Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя, і тими, що подаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів». Тому вважаю, що вчителям трудового навчання надзвичайно поталанило, бо ми даємо учням знання, які за любих обставин вплинуть на їхнє майбутнє.
Кожна дитина для мене - особистість, із своїм характером, мотивацією, схильностями. До кожної ставлюсь з повагою до її людської гідності але й вимогливо. Вчитель, що не поважає учня, ніколи не заслужить і поваги до себе.
Основне завдання вчителя – вчити. Тому необхідно старатися всіма можливими засобами створити ситуації подиву, захоплення, успіху, які є необхідною умовою для підсилення інтересу до знань.
Завжди ставлю за мету: всі учні можуть і повинні засвоїти матеріал на найвищому для кожного з них рівні. Тому планую кожен етап навчального матеріалу і виробляю критерії його оцінювання. Обов’язково корегую недоліки в знаннях учнів і у власній діяльності.
Для успішного навчального процесу необхідною умовою є співпраця вчителя й учнів. Ми повинні частіше оцінювати свої учнів, аніж ставити їм оцінки. Тільки підтримавши, додавши віри в себе, поставивши посильне завдання ми можемо допомогти дитині повірити, що вона може успішно засвоїти знання.
Наші діти вчаться жити ще в школі, бо дитинство - не тренування до життя, а частина самого життя. І від того яким воно буде залежить їхнє доросле майбутнє. Тому кожній дитині, яку навчаю, стараюсь довести що вона повинна і може добитись успіху. Для одних моїх учениць не є вершиною успіхи на рівні області, а для інших успіх на звичайному уроці породжує велике бажання вчитися і дізнаватися щось нове. У такі хвилини я щаслива, бо розумію якщо дитині цікаво і вона вірить в свої сили. Значить вона засвоїть знання і, головне, обов’язково використає їх в майбутньому.
Щоб отримати результативність у роботі, потрібно головне – любов до своєї роботи , любов до дітей. Бо тільки любов’ю можна запалити вогонь знань, тільки нею можна надихнути дітей на працю, пошук, тільки нею можна виховати дитину. І я щаслива, що доля подарувала мені таку любов, а з нею вдячність і повагу моїх вихованців.
Немає коментарів:
Дописати коментар