Опис досвіду

В українській педагогічній науці в останні роки загальноприйнятими вважають таку систему компетентностей, які мають набути учні загальноосвітніх навчальних закладів протягом періоду навчання: надпредметні (ключові), галузеві і предметні компетентності.

До історичних предметних компетентностей відносяться: хронологічна, просторова, інформаційна, мовленнєва, логічна і аксіологічна.

В своїй педагогічній практиці я намагаюся використовувати саме компетентністний підхід у навчанні дітей історії, на кожному уроці, на кожному його етапі формуючи ті чи інші учнівські компетентності. На мій погляд формування компетентностей найефективніше відбувається шляхом поєднання рвзних форм, методів та технологій навчання.

Сучасний урок і формування компетентностей неможливо уявити без використання ІКТ в тому чи іншому вигляді. Я використовую можливості комп'ютера на уроці та задаю учням домашні завдання, які передбачають користування комп'ютером (в старших класах).

Я використовую можливості комп'ютера наступним чином. На уроці (та перед ним): виготовлення різноманітних дидактичних матеріалів; демонстрація презентацій (за допомогою яких ілюстративний матеріал виступає як джерело інформації); демонстрація відеороликів з інтернету. Для роботи вдома учням пропонуються такі варіанти завдань: підготовка рефератів; підготовка презентацій; пошук інформації (цифри, цікаві факти); перегляд відео по запропонованим посиланням; ознайомлення з історичними джерелами по запропонованим посиланням.

Ці заходи формують інформаційну компетентність, підвищують пізнавальну активність школярів, підвищують мотивацію навчання, формують позитивне ставлення до навчання. Використання великої кількості ілюстрацій та відеороликів на уроці дозволяє частково імітувати історичну реальність та “занурити” учня в конкретну історичну епоху, створити ілюзію присутності. Крім того робота з великою кількістю інформації поступово привчає учня критично підходити до її відбору.

Актуальним на сьогоднішній день є і використання елементів технології критичного мислення. В інформаційному суспільстві, в якому ми живемо, інформація стає засобом тиску, новітні політичні технології можуть формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю. Засобом, що може протистояти цьому є навчання дітей критичному мисленню. Розвиток критичного мислення дає можливість формувати аксіологічну, мовленнєву, логічну та інформаційну компетентності.

Крім того, для підвищення ефективності уроку, підвищення зацікавленості учнів у засвоєнні історичного матеріалу автор використовує активні форми і методи на уроках історії, а саме: інтерактивні методи, ігрову діяльність, використовує всі можливі форми організації навчальної діяльності учнів – індивідуальну, парну, групову, колективну.

Інтерактивні методи побудовані на діалозі учасників навчального процесу і відповідають сучасним вимогам шкільного навчального процесу. Інтерактивні методи формують у школярів здатність творчо мислити, вміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися розуміти інших та співпрацювати з ними. В своїй роботі автор використовує кілька інтерактивних методів: “Мікрофон”, “Мозковий штурм”, “Два – чотири – всі разом”, “Навчаючи-вчуся”, “Займи позицію”, “Ажурна пилка” та ін. Інтерактивні методи дають широку можливість для формування мовленневої, аксіологічної, логічної предметних компетентностей та громадянської, комунікативної та соціальної галузевих компетентностей.

Розвитку творчого мислення, пам’яті та уваги, формуванню практичних умінь та навичок, відпрацюванню індивідуального стилю спілкування та поведінки при колективному розв’язанні задач, пробудженню цікавості школярів до предмету та один до одного сприяє ігрова діяльність учнів на уроках історії. Історичні ігри, з одного боку, активізують процес навчання, підвищують зацікавленість учнів у засвоєнні історичного матеріалу, виробляють позитивне ставлення учнів до вивчення історії, сприяють поглибленню знань з історії, і цим досягається освітня мета уроку. З іншого боку, історичні ігри розвивають мислення, вчать активно і творчо мислити, вчать застосовувати отримані знання на практиці, дають можливість самостійного пошуку у набутті нових знань, допомагають виховати в учнів елементи уваги, самостійності в роботі, самоконтролю та самоаналізу, і цим досягається розвивальна мета вивчення історії. Я намагаюся якомога частіше використовувати ігри на уроках в 5-8-х класах. Найчастіше використовуються: «Швидкісна естафета», «Чиста дошка», «Атака на учня», «Атака на вчителя», «Знайди помилку». Різноманітність ігр дає можливість для формування всіх без винятку предметних та галузевих компетентностей учнів на уроках.

Формою, яка безумовно активізує пізнавальну діяльність учнів, є групова робота. Групова робота це взаємодія між учасниками процесу навчання, яка реалізується через співпрацю в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою Робота в групі дає можливість учням співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати прагнення до спілкування, сприяє досягненню учнями більш високих результатів засвоєння знань та формування умінь. Робота в групі дає можливість висловлюватися всім без винятку членам групи і часто учні, що соромляться або бояться висловити неправильну думку, працюючи в групі, забувають про свої побоювання. Групову роботу можна організувати різними способами. Група може об’єднувати учнів з різним рівнем знань або бути однорідною за рівнем знань учнів з історії. Кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням, яке може бути однаковим за складністю для різнорідних груп або диференційованим для однорідних груп. Групова робота може застосовуватися на різних етапах уроку: на початку уроку замість опитування, як форма роботи над новим матеріалом, після викладу вчителем нового матеріалу, на етапі застосування знань. Групова робота легко поєднується з традиційними формами і методами навчання і на ній же ґрунтується багато інтерактивних методів.

Одним з видів колективної праці, яку я використовую для активізації учнів на будь-якому етапі уроку є робота учнів в парах. В парах також відбувається взаємонавчання. Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, дає можливість говорити і висловлюватися всім дітям в класі, сприяє розвитку навичок спілкування, вмінню висловлюватися і критично мислити, вмінню переконувати і вести дискусію.

Таким чином, я намагаюся використовувати форми і методи, які стимулюють розвиток творчості учнів, прагну того, щоб не давати учням готових відповідей, а навчити їх самих здобувати знання, вільно висловлювати особисте ставлення до історичного матеріалу, дати учням можливість самостійного пошуку у набутті нових знань, у розв’язанні питань проблемного характеру, формувати уміння та навички класифікувати і узагальнювати матеріал, робити самостійні висновки і, крім того, розвивати комунікативні можливості учнів. Вирішення всіх цих задач допомагає формувати предметні, галузеві і ключові компетентності на уроках історії.

Компетентністний підхід, розвиток критичного мислення, використання ІКТ в поєднанні з різними формами і методами навчання підвищують ефективність уроку і дають певні результати. Мої учні є переможцями районних олімпіад з історії та правознавства, обласних олімпіад з історії, районного та обласного етапів конкурсу-захисту МАН, районного етапу ТЮІ, ТЮП та інших конкурсів.