Подяка за подарунок

 Щиро дякую за планшет, мрії здійснюються!!!

 

Вітаю з днем знань!!!

 

 5 квітня 1710 року в Бендерах Пилипом Орликом було підписано договір під назвою "Конституція прав і свободи Запорозького Війська".

Добровольці

 Молоде.. трагічне і героїчне нині свято..

Хто ж вони такі, наші добровольці?

Вони - різні за віком, професією..

Вони - без наказу, залишаючи сім'ї, роботу, стали на захист дитячих посмішок, на наш захист, нашої землі..

Добровольці  - це люди, створені з любові..

Дякуємо!

Слава Героям!

15 всесвітньо відомих книг для саморозвитку

https://ua.1dea.me/blog/2017/15-books-for-selfdevelopment/

Корюківська трагедія 1943 рік

 1-2 березня ми вшановуємо жертв Корюківської трагедії (1943), яка стала наймасштабнішою за кількістю винищеного нацистами місцевого мирного населення у роки Другої світової.

За кількістю жертв Корюківка (на Чернігівщині) перевищує білоруську Хатинь, чеське Лідице, французький Орадур.

Упродовж декількох днів загони СС та угорської військової жандармерії, у відповідь на дії партизанського з’єднання Олексія Федорова, розстріляли та спалили живцем близько семи тисяч жителів містечка.

В Акті Чернігівської обласної комісії з встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці від 17 грудня 1943 року вказано, що 1 і 2 березня 1943 року «здійснено вбивство 6700 чоловік, спалено 1290 будинків, вціліло тільки 10 цегляних».

На сьогодні встановлено імена 1893 жертв.

Більше про передісторію трагедії, її замовчування у радянський період можна почитати у матеріалах:

С.Бутко «Корюківська трагедія 1943 року – національний символ скорботи»: https://bit.ly/3qbCv7q

О.Салтан. «Аналіз факту партизанської фальсифікації причин Корюківської трагедії 1943 року»:

https://bit.ly/3041P4x

Також цим подіям присвячено документальні фільми:

«Корюківка: Відроджені з попелу»: www.youtube.com/watch?v=O-nkYGSfYRA

.

«1377 - спалені заживо»: www.youtube.com/watch?v=XgN4-NsHhQ8

«Корюківка. Злочин проти людяності»: https://www.youtube.com/watch?v=IUOSr41xRc0

Читайте Біблію

 ❤️🙏 Так, це також принцип здорового способу життя!

Адже більшість хвороб починаються з розуму 🧠!

☝️ Зворотнє формулювання відомої приказки «У здоровому тілі – здоровий дух» настільки ж вірне. Довіра Богові, а також добрі відносини з людьми, - речі необхідні не лише для емоційного, а й для фізичного здоров'я.

До речі, молитва 🙏 та читання Біблії 📖 - дуже гарні ліки)))

Леся Українка

 Життєве кредо цієї талановитої, мужньої, красивої, волелюбної жінки сформульоване в її поетичних рядках:

Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть, думи сумні!

 Сьогодні 103 роки з дня народження Тетяни Яблонської. 

Її картини розповідають про найважливіше - сім’ю, землю, хліб, літо, дитинство. На перший погляд її роботи прості, але викликають дуже багато емоцій. Певно, тому їх і виставляли у Європейських столицях. І саме тому Радянський союз так сильно хотів використати її талант, «забуваючи», що вона - українка. 

Пишаємося нашою художницею і нікому не дозволимо привласнити її талант

103 роки з дня народжження Тетяни Яблонської

 Сьогодні 103 роки з дня народження Тетяни Яблонської. 

Її картини розповідають про найважливіше - сім’ю, землю, хліб, літо, дитинство. На перший погляд її роботи прості, але викликають дуже багато емоцій. Певно, тому їх і виставляли у Європейських столицях. І саме тому Радянський союз так сильно хотів використати її талант, «забуваючи», що вона - українка. 

Пишаємося нашою художницею і нікому не дозволимо привласнити її геній.

Учні навчайтеся -це допоможе вам у майбутньому

 Дорогі підлітки, ви любите школу? Хоча ні, стривайте! Швидше за все, ви вважаєте її прикрою повинністю, з якою доводиться миритися. Ви з великим задоволенням посидите в соцмережах, погортаєте паблік і подивитеся черговий серіал. Звичайно, ви також можете позайматися чимось корисним, аби це не було пов’язано зі школою.

Швидше за все, ви вважаєте вчителів надміру прискіпливими і не завжди справедливими. Багатьом з вас хотілося б «поставити їх на місце», щоб затвердити свою правоту.

Відкрию секрет: вчителі і так часто в собі сумніваються. Ви не повірите, їх сильно турбує питання, яку поставити оцінку, як об’єктивно оцінити знання учня і в той же час мотивувати його бути кращим. Учитель переживає, наскільки добре ви здаєте пройдений матеріал, чи подобаються вам уроки, чи цікаво вам і як ви спілкуєтеся з однолітками.

Якщо ви звернетеся з ввічливим питанням, як вам виправити оцінку або показати, що ви знаєте предмет, учитель з вдячністю допоможе вам і поставить більш високий бал. Його тішить, коли учні отримують задоволення від навчання.

Але ви, звичайно, тут не для того, щоб радувати вчителів, та й звідки взятися задоволенню? Адже навчання — це нудьга смертна.

Тоді для вас стане відкриттям, що багато дорослих людей готові викладати кругленьку суму за навчання. Вони відвідують семінари та лекції, оплачують стажування і жадібно вбирають знання. Вони радіють можливості посидіти за партою замість роботи! І починають відчайдушно сумувати за шкільними роками, коли все, що від них вимагалося — добре вчитися. Їм не треба було робити «суспільні блага» і піклуватися про побут. Ловіть момент, дорогі підлітки, ловіть момент!

Ніколи після школи ви більше не будете дізнаватися стільки нового!

Подивіться на школу не як на каторгу, а як на одне з найбільш чудових місць. У шкільні роки я вважала тангенси і інтеграли, правила української мови, завдання з фізики і закон Авогадро чимось буденним і нудним. Я мріяла, що, стаючи старшою, буду дізнаватися більше і більше нового. Але все вийшло рівно навпаки. 

Все, що ви знаєте, поступово вивітрюється з голови, і ваша ерудованість падає вниз. Так що дуже часто найрозумнішою людина буває в момент отримання атестата. А тепер задумайтесь. Якщо це так, чи задоволені ви вашим «найрозумнішим станом»? Хороша новина: чим розумніші ви зараз, тим більше шансів у вас продовжувати бути розумними  — просто тому, що ви знаєте ЯК. Наш мозок створений для отримання нових знань.

Ви не повірите, але можливість вчитися — це одне з найбільших доступних задоволень. І ті речі, які ми звикли приймати за розваги, більш нудніші. Можливо, ви більше ніколи не стикнетеся з наукою настільки тісно!

Так, шкільна програма не може вам дати всі знання в світі, але вона зробить вас значно розумнішим, освіченішим і грамотнішим більшості ваших однолітків минулого і позаминулого століть. Університет допоможе вам поглибити знання і навички. Але вже в тій сфері,  яка вам дійсно цікава. 

Якщо ви виберете професію юриста, економіста чи політолога, то школа залишиться єдиним місцем, де у вас буде можливість попрацювати з мікроскопами, поставити хімічні досліди або поекспериментувати зі складанням електроланок. Так, зараз в ваших очах це виглядає рутиною, але, коли ви станете дорослим дядьком або тіткою,  вони назавжди кануть в світ науки і будуть нескінченно далекі від вас.

А за партою ви до нього торкаєтеся, ви його осягаєте, отримуючи прекрасну можливість трохи розібратися в наукових тонкощах. Можливо, ви займетеся наукою всерйоз. Тоді постарайтеся по достоїнству оцінити уроки літератури і історії. У нашій країні мало людей, які по-справжньому знають історію, а це — катастрофа особистості. При такому стані речей одного разу дорослі перестануть розуміти, в якому світі живуть і що його таким зробило.

Література? О, якщо ви відчуєте смак класичної літератури, то раз і назавжди навчитеся відрізняти гарні книги від поганих. Може статися, що більше ніколи вашою думкою не будуть так цікавитися, як в школі.

Те, що ми читаємо, формує наші думки. Ви вільні вибирати, подобається вам думати художнім стилем  або його коротким змістом. Ось учитель запитує у вас: «Чи варто прислухатися до почуттів або розуму? Чи заважає різниця характерів дружбі? «Ви, самі того не підозрюючи, вчитеся відповідати на питання, на які не всякий дорослий дасть відповідь.

Три «Не»:

1.  Не вішайте на себе ярлик «технаря» або «гуманітарія». В загальноосвітній школі не дають вузькоспеціальної освіти. Знання тут виконують загальнокультурну функцію, щоб в майбутньому ви змогли стати різнобічною людиною.

2.  Будь ласка, не списуйте. Учитель завжди бачить, чи робили ви роботу самі. Навіть якщо не скаже вам про це. Іноді і ми, педагоги, втомлюємося боротися за вас.

3.  Не бійтеся поганих оцінок за помилки. Вони набагато кращі дванадцяток за списані завдання.

Ми можемо злитися, впадати у відчай, лаятися на вас, але ми не зможемо навчити вас вчитися, якщо ви не підете нам назустріч …»

Голокост

 27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. З цієї нагоди, студенти першого курсу історичного факультету висловлюють свої бачення:

На превеликий жаль, історія людства має багато трагічних моментів. Моментів, які показують наскільки жорстоким може бути людство. І один з таких моментів є Голокост. Євреїв жорстоко вбивали, катували та проводили над ними нелюдські експерименти лише через те, що вони не були представниками "вищої арійської раси". Близько шести мільйонів людей втратили свої життя лише через те, що нацистська Німеччина вважала їх рабами.

Мільйони втрачених життів і зламаних людських доль, які ми повинні пам'ятати і попри все не допускати подібної жорстокості ще раз.

© Ремішевський Давид, студент 1-го курсу історичного факультету

На сьогодні, Голокост - це

уособлення людських страждань і абсолютного зла. Символ трагічної

події для всього людства. Голокост буде завжди служити всім

народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм та расизм.

Молодь повинна знати та пам'ятати такі страшні частини нашої історії.  Адже пам'ятаючи трагедії минулого ми з надією дивимося в майбутнє.

© Лисецька Юля, студентка 1-го курсу історичного факультету

Голокост — одна з найважливіших трагедій минулого століття, історія якої омита ріками крові. Мільйони євреїв постраждали через ненависть до їх нації. Нацистський режим у Німеччині зумовив загибель багатьох безневинних людей, і все через переконання радикальної та жорстокої ідеології. Кожен з нас повинен пам'ятати про ці жахливі події та не допустити повторення подібного.

© Бондар Юрій, студент 1-го курсу історичного факультету

Голокост - це велика темна пляма в історії людства; свідчення неймовірної цинічності та жорстокості людської душі, звабленої зухвалою ідеєю та нагодою довести неіснуючу перевагу та тимчасове панівне становище. Однак той, хто вбив - той і вбитий. Ми маємо пам’ятати, до чого призводить найменший прояв жорстокості та як швидко може зацвісти в людині жага до влади і підкорення. Історію творимо ми. Одна людина - це кожного дня один вчинок. Подбайте про те, щоб творити, а не заподіювати.

© Рачок Вероніка, студентка 1-го курсу історичного факультету

Щорічно 27 січня відзначають День Пам'яті жертв Голокосту - умисного знищення різних народів за різними ознаками в нацистській Німеччині. Таким чином ми згадуємо мільйони невинних жертв того злочинного режиму. Для мене це нагадування що ненависть може призвести до численних невинних жертв. Ми повинні пам'ятати про Голокост і його жертв щоб не допустити такого жаху в майбутньому.

© Білий Олександр, студент 1-го курсу історичного факультету

Ми відповідальні за свою історію, ми відповідальні за пам‘ять про минуле. Сьогодні ця відповідальність потрібна й важлива для сучасного українського народу. Відомий ізраїльський історик Єгуда Бауер писав: «Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами».

© Школова Яна,  студентка 1-го курсу історичного факультету, керівник культурного сектору

Запрошуємо долучитись до естафети «Що про Голокост думаєте ВИ?»